Чи має благодійна або громадська організація реєструватись платником ПДВ та у яких випадках?

 

Думаю, Ви за Ваше життя мільйони разів бачили у квитанціях  «ПДВ – 20%” (чи 7/14%).

 

ПДВ – як на мене, найбільш загадковий за своєю правовою природою податок. 

 

Я можу посперечатись про доцільність такого податку, який, як на мене, сильно ускладнює правове та податкове поле діяльності юридичних осіб, і створює зайвий податковий тягар на фізичних осіб. Весь його тягар лягає на кінцевих споживачів, тобто населення України, які окрім своїх податків мають оплачувати ці 20 %.

 

Але повернемось до неприбуткових.

 

Особисто я, як юрист, усіма можливими способами відмовляю своїх клієнтів – громадські та благодійні організації – реєструватись платником ПДВ. Це суб’єктивна точка зору. 

 

Чому?

 

Є головні проблеми/причини (пояснюю на пальцях):

 

  1. Платників ПДВ можуть визнати ризикованими та/або їх операції ризикованим та/або заблокувати податкові накладні.
  2. Деякі донори/благодійники проти того, щоб організації були платниками ПДВ, це треба уточняти.

 

Як я пам’ятаю, пару років тому, до карантину, було складна ситуація із блокуванням податкових накладних. Я ще бігала із прибутковими юридичними особами (ТОВками) на брифінги/прес конференції, писали листи, щоб захистити їх права. Це не мій напрямок роботи, але попросили допомоги. 

 

Слід зазначити, що під час блокування податкових накладних будь яка ТОВка втрачає якийсь прибуток. Але, давайте чесно визнаємо, що для тих, хто давно у бізнесі, це не дуже сильний удар. Часто вони мають парочку ТОВок та/або ФОПів, тому у разі блокування на деякий час однієї юридичної особи, просто перекидають бізнес потоки на іншу особу, чим мінімізують «форс мажорні» обставини. 

 

А ось громадська та/або благодійна організація не може «клонувати себе» чи здійснювати щось від іншого імені, і якщо вона не може реалізувати якийсь грант та/або повернути кошти донору/благодійнику, значить на неї можуть подати у суд. А це не просто «прибуток», це імідж, який для неприбуткової організації визначає 99% подальшої її долі. Не думаю, що середнього рівня організація зможе пережити таку ситуацію та залишитись на плаву. 

 

Тому я «Баба Яга проти» реєстрації платником ПДВ.

 

Значить тепер треба знайти норми, які надають можливість не реєструватись платником ПДВ. 

 

zakonЩо каже закон?

 

Хто такий платник ПДВ. Які операції можуть визнаватись об’єктом оподаткування для сплати ПДВ

 

Підпункт 1 пункту 180.1 статті 180 ПКУ 

«для цілей оподаткування платником податку є:

будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу» 

 

Підпункт 14.1.139 пункту 14.1. статті 14 ПКУ визначає платником ПДВ, як: 

«особа для цілей розділу V цього Кодексу – будь-яка із зазначених нижче осіб:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;»

 

Головна відмінність у цьому податку те, що його платником визначають не за рядом критерій суб’єкта (юридична особа), а за критерієм об’єкта – у даному випадку операції.

 

Тобто саме від операцій залежить, чи треба реєструватись платником ПДВ. 

 

Подивимось, які операції можуть визнаватись об’єктом оподаткування для сплати ПДВ. 

 

Стаття 185 ПКУ. Визначення об’єкта оподаткування

«185.1. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України

 

Підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ 

«постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі».

 

Підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ 

«постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов’язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);»

 

Пункт 181.1 статті 181 ПКУ

 

«181.1. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.»

 

 

Операції, які звільняються від оподаткування ПДВ: благодійна діяльність благодійних організацій

Підпункт 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 ПКУ

197.1. Звільняються від оподаткування операції з:

197.1.15. надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI цього Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV цього Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності;»

 

Тобто такий вид операції, як «благодійна допомога», що здійснюються благодійними організаціями, звільнені від оподаткування ПДВ. Тут питання немає взагалі.  

 

Але ж питання, а чи потрібно благодійним організаціям реєструватись, як платник ПДВ?

 

Тут треба нагадати, що у ПКУ є аж три статті, щодо яких  можна задати це питання.

 

Стаття 195. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою 

Стаття 196. Операції, що не є об’єктом оподаткування

Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування (благодійна допомога благодійних організацій).

 

По суті стаття 195 (0%) та 197 (звільнені) – це пільгові умови, а стаття 196 – це абсолютна ситуація (нема податку/нема реєстрації).

 

А що робити щодо статей 195 та 197 ПКУ?

 

І тут починають «сипатись» більшість бухгалтерів, з якими я спілкувалась.

 

Так, більшість бухгалтерів вважає, щодо операцій, що підпадають під регулювання статей 195 та 197 ПКУ, сплачувати ПДВ не треба, але треба реєструватись платником ПДВ. Вони вважають, що під дію статті 180 ПКУ (платники податку) такі благодійні організації не підпадають, але підпадають під дію статті 181 ПКУ (реєстрація платником ПДВ). 

 

Я не підтримую цю точку зору, опираюсь саме на цю норму статті 181 ПКУ. Читаємо разом знову. 

 

Пункт 181.1 статті 181 ПКУ

 

«181.1. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.»

 

Нас цікавить ось цей текст: «операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню»

 

Щодо операцій з благодійної допомоги діє стаття 197 ПКУ, яка має назву «Стаття 197. Операції, звільнені від оподаткування», що логічно є протилежністю фрази «операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню». 

 

Тому моя точка зору, що операції, які потрапляють під регулювання статті 197 ПКУ звільненні не тільки від сплати ПДВ (стаття 180 ПКУ), а й від реєстрації платником ПДВ (стаття 181 ПКУ).

 

Звісно, Ви можете мати іншу точку зору. Буду вдячна, якщо хтось має судову практику, щось я не знайшла. Можете писати у коментарі https://t.me/lawyer_for_NGOs чи на пошту office@uny.org.ua 

 

 

Операції, які звільняються від оподаткування ПДВ: благодійна діяльність громадських організацій

 

Пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ 

 

«72. Тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.»

 

Постанова КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»  

«Установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин»

 

Постановою КМУ від 23.12.2022 № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236»  карантин було продовжено до 30.04.23 

 

Таким чином на період карантину із 17.03.2020 по останній місяць карантину операції з благодійної допомоги, які здійснюють громадські організації, прирівнюють до таких операцій, що здійснюють благодійними організаціями. А про це я писала вище (не підпадають під регулювання статті 181 ПКУ).

 

А це не все.

 

Життя бентежне, і крім карантину ми стикнулись із повномасштабними воєнними діями – війною із рф. 

 

Пункт 69.12. підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ 

 

«69.12. Операції, передбачені підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 цього Кодексу.»

 

Зверніть увагу, що тут вживається термін «громадські об’єднання», що включає не тільки громадські організації, а й громадські спілки. 

 

recomend

Висновки та рекомендації

 

Із 17.03.2020 року по останній місяць карантину  громадські організації щодо операцій із благодійної допомоги можуть не реєструватись платником ПДВ та не сплачувати ПДВ. Не має різниці їх обсяги.

 

Із 24.02.2022 року протягом періоду дії воєнного стану в України громадські об’єднання (громадські організації та громадські спілки) щодо операцій із благодійної допомоги можуть не реєструватись платником ПДВ та не сплачувати ПДВ. Не має різниці їх обсяги.

 

Щодо операцій із благодійної допомоги, що здійснюють благодійні організації, ці пільгові умови діяли завжди. 

 

Хоча у деяких бухгалтерів є чомусь думка, що можна не сплачувати ПДВ (стаття 180 ПКУ), але треба реєструватись платником ПДВ (статті 181 ПКУ). 

 

Я маю точку зору, що не треба ні сплачувати, ні реєструватись не залежно від обсягів (тобто статті 180 та 181 ПКУ). 

 

У будь якому варіанті під час карантину та воєнних дій реєстрація платником ПДВ точно не треба, бо це закріпили відповідні норми перехідних положень ПКУ.

 

А ось підприємницька діяльність громадських об’єднань і благодійних організацій, визнаються операцією, що є об’єктом оподаткування для сплати ПДВ. Тому краще зробіть окремий рахунок для таких коштів та уважно слідкуйте за сумою, щоб вона протягом останніх 12 календарних місяців сукупно НЕ перевищувала 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). 

 

avtor 1

З повагою, автор статті Вірьовкіна Лілія 

 

У разі необхідності індивідуальної консультації, звертайтесь на office@uny.org.ua

Не забувайте підписуватись у наш телеграм канал, там можна коментувати та задавати питання https://t.me/lawyer_for_NGOs

 

 

donat

Підтримати проєкт можна на рахунок UA063052990000026008050287340

Отримувач ГО «Ти потрібен Україні», код за ЄДРПОУ 40112590

Приватбанк (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299),

Треба написати «благодійна допомога на статутну діяльність».