До нас часто звертаються представники організацій з наступними питаннями.
Чому в деяких випадках волонтерам відмовляють у отриманні дозволу для виїзду за кордон?
Чому відповідні органи надають позитивне рішення занадто довго, коли ця поїздка вже стає не актуальною?
І ніби матеріалу на цю тему в ЗМІ достатньо, але якщо почати глубоко занурюватись, то приходить розуміння, що більшість текстів статей скопійовані, і не дають жодних відповідей на практичні питання.
Чи взагалі існує якесь системне бачення даного питання у самих законодавців чи взагалі хоча б якась практика?
Не забувайте читати наші статті:
Кримінальна відповідальність волонтерів
5 питань, на які треба звернути увагу волонтеру при укладанні договору з організацією
Надання допомоги волонтерам, які постраждали внаслідок здійснення волонтерської діяльності
Що каже закон?
Хто такі волонтери та гуманітарна допомога?
Про волонтерів ми можемо дізнатись із Закону України “Про волонтерську діяльність” від 19 квітня 2011 року № 3236-VI (ЗУ № 3236)
Стаття 7 ЗУ № 3236. Волонтери, їхні права та обов’язки
“1. Волонтер – фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
2. Волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої статті 1 цього Закону.”
Стаття 1 ЗУ № 3236. Волонтерська діяльність та основні засади її провадження
“1. Волонтерська діяльність – добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.
Волонтерська допомога – роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами.
Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності.
Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю.”
Гуманітарна допомога теж не будь-яка благодійна допомога, а “цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” (Закон України “Про гуманітарну допомогу” від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV (надалі ЗУ № 1192)
При чому в Постанові Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України»(далі Постанова КМУ № 57) через призму терміну «гуманітарна допомога» розглядаються речі, що мають суто військове призначення.
Процедура виїзду за кордон водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги
Порядок виїзду громадян України за кордон врегульовано Законом України «Про порядок виїзду з України та порядок в’їзд в Україну» від 21 січня 1994 року № 3857-XII (надалі ЗУ № 3874) та Постановою КМУ № 57, які були суттєво змінені після початку широкомасштабного вторгнення росії.
Зазначимо, що ніяких спеціальних правил щодо виїзду волонтерів цими нормативно – правовими актами не передбачено. Ви навіть не зможете по тексту актів знайти слово “волонтер”.
Пункти 2-8 згаданої Постанови КМУ № 57 стосуються лише водіїв що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.
А є вони волонтерами, чи ні, з точки зору законодавства України, значення не має.
Для отримання дозволу на виїзд з України водія, який має завезти в Україну певний вантаж автомобільним транспортом, зацікавлена юридична особа повинна звернутися до Мінінфраструктури або обласної, Київської міської військової адміністрації (далі ВА) з заявою.
Законодавець ніяк не регулює місце подання заяви, зацікавлена особа може звертатися як до Мінінфраструктури, так і будь-якої ВА, незалежно від місця свого розташування (на нашу думку, все ж краще звертатися за місцем свого розташування, там про вас можуть знати).
Хто може звертатися: військові та правоохоронні органи; військові адміністрації; медичні заклади; відправники чи отримувачі гуманітарної допомоги.
Стосовно суб’єктів звернення, здається, питань не виникає, окрім відправників та отримувачів гуманітарної допомоги.
Звісно, для організації, яка має партнерів серед військових органів чи військової адміністрації, медичних закладів, легше звернутись до них, щоб саме вони подавали пакет документів для отримання дозволу на виїзд водія – волонтера.
Якщо ж у Вас немає таких партнерів, то давайте разом розглянемо, що таке відправники та отримувачі. гуманітарної допомоги.
Термін “відправник” у спеціальному законодавстві про гуманітарну чи благодійну допомогу відсутній, ЗУ № 1192 містить інший термін “донори”, який по суті тотожній “відправнику”.
“Донори є юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами”
Як бачимо, ніяких окремих вимог щодо відправника допомоги законодавство України не містить. І якщо Ви на етапі виїзду за кордон вже знаєте донора/благодійника, який планує Вам передати гуманітарну допомогу, то можна попросити його заповнити та подати документи для отримання дозволу на виїзд водія – волонтера. Тут проблемою може бути лише переклад та/або підписання, відправка такого пакету документів з за кордону.
Дещо складніше з отримувачами.
Згідно ЗУ № 1192, ними можуть бути юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:
а) підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважені ними державні установи та органи місцевого самоврядування;
б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”;
в) громадські організації осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України “Про свободу совісті та релігійні організації”;
ґ) реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.
Норма Закону щодо внесення отримувача до Реєстру і не змінювалася, але Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 р. № 174 “Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану” внесені наступні зміни:
“Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.
При цьому Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 р. № 544 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 12, ст. 481; 2013 р., № 31, ст. 1081), та Порядок взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України “Про гуманітарну допомогу”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2013 р. № 241 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 29, ст. 990; 2016 р., № 6, ст. 308), не застосовуються.”
Ці зміни по суті опосередковано надали право не реєструватись у Реєстрі отримувачів.
Пропуск гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1.
Пропуск товарів гуманітарної допомоги, наведених у додатку 2 Постанови № 174, здійснюється за умови подання до митних органів гарантійного листа кінцевого користувача товарів за формою, наведеною в додатку 3.
Кінцевими користувачами є: орган військового управління, визначений Міністерством оборони, правоохоронний орган, інше військове формування, утворене відповідно до закону, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації чи підпорядкований підрозділ, визначений нею, військові адміністрації, утворені відповідно до законодавства або інший суб’єкт, що здійснює боротьбу з тероризмом відповідно до закону, та засвідчується його печаткою.
Зверніть увагу: На жаль, такі пільгові умови мають свої недоліки. Тепер будь який водій, при в’їзді в Україну, може заповнити інформацію, що ввозить якусь гуманітарну допомогу, вказати при цьому код ЄДРПОУ та найменування Вашої організації. А Ви дізнаєтесь про це вже тоді, коли до Вас звертається із запитом Міністерство соціальної політики України чи правоохоронні органи. Про це ми напишемо у наступній статті, спробуємо пояснити, як з цим боротись.
Чому заяви та додатки зовсім різні?
Задля виїзду водія за кордон з метою отримання там допомоги і ввезення її в Україну отримувач допомоги звертається з заявою до ОВА або Мінінфраструктури.
Мінінфраструктури розмістило на своєму сайті:
зразок заяви. заява про прийняття рішення щодо виїзду за межі України військовозобов’язаних водіїв, та
обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення.
Що стосується ОВА, то нам вдалося знайти інформацію стосовно подання заяви лише на сайтах Київської міської та обласної, Львівської, Чернігівської, Вінницької та Волинської ВЦА (не стверджуємо, що в інших ВЦА такі зразки відсутні, але нам знайти їх не вдалося).
При цьому сайт Волинської ОВА містить застарілу інформацію, і лише Київська та Львівська ОВА розмістили зразки заяв.
Вінницька ОВА також опублікувала Положення про робочу групу з розгляду питань про виїзд за межі України водіїв, які здійснюють перевезення гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами при Вінницькій обласній військовій адміністрації, інструкцію щодо виїзду водіїв, зразок листа, згоди на обробку персональних даних і гарантійного листа кінцевого отримувача допомоги
Враховуючи, що Постанова КМУ № 57 містить лише загальні вимоги для прийняття ОВА чи Мінінфраструктури рішення про виїзд за межі України водіїв, не дивно, що форми заяв у різних ОВА різняться.
Ми рекомендуємо при зверненні до Мінінфраструктури, Вінницької, Львівської та Київської ОВА, користуватися їх зразками.
Щодо інших ОВА, вважаємо що за взірець краще брати вінницький зразок (як найбільш інформативний).
Нагадаємо, що відповідно до Постанови КМУ № 57 (п.п.2-8) рішення про внесення інформації про водія, якому дозволено перетин кордону, у інформаційну систему «Шлях», приймається на підставі відповідного обґрунтування від отримувача допомоги щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення.
Як бачимо, вичерпний перелік, на жаль, відсутній, що є гарним підґрунтям для зловживань і безпідставних відмов.
З аналізу доступної інформації можна зробити висновок що до заяви необхідно додавати:
1)детальний (наскільки це можливо, особливо за номенклатурою) перелік товарів гуманітарного вантажу;
2)детальні відомості про надавача допомоги, місце (місця) отримання вантажу;
3)письмові договори (контракти, листи узгодження і таке інше) гуманітарної допомоги;
4)відомості про отримувача допомоги;
5)гарантійний лист від отримувача про цілі використання допомоги характеристики на водіїв, що виїздять не потрібні, але подання документів, що підтверджують його участь у таких поїздках раніш (вантажні митні декларації, згадування у листах від надавачів чи набувачів допомоги), не завадять.
Львівська ОВА взагалі пропонує зразок листа для повторного виїзду водіїв.
Але не дивлячись навіть на позитивне рішення ОВА чи Мінінфраструктури, Держприкордонслужба може не дозволити виїзд водія в тому разі, коли у її працівників виникнуть сумніви щодо реальної цілі поїздки.
Тому водій повинен чітко знати мету поїздки, місце та що буде вантажитися, контакти відповідальних осіб, строки повернення, маршрут.
Є відомості про те, що ОДА та Мінінфраструктури не завжди погоджують виїзд водіїв, але проаналізувати причини відмови не є можливим внаслідок браку інформації (в тому числі й судової практики).
Зрозуміло, що на відмови впливає і відсутність чіткого законодавчого регулювання цього питання (процедура розгляду, вичерпний перелік документів).
Які терміни розгляду заяв?
Дуже не радісна картина з термінами розгляду заяв.
Постанова КМУ № 57 встановлює лише два терміни: рішення про виїзд приймається на строк не більше 6 місяців (вочевидь, протягом цього строк можливий неодноразовий виїзд?) і термін безперервного перебування за кордоном – 30 днів.
Строки розгляду взагалі не встановлені і на цей час відсутній загальний нормативний акт, який би такі визначав (Закон України “Про адміністративну процедуру” водиться в дію лише 15.12.2023 року).
Сайт Мінінфраструктури не згадує жодного строку і відсутні будь-які відомості про те, що ця установа приймала нормативний акт для врегулювання процедури і строків розгляду звернення.
Сайт Київської ОВА також не згадує про строки. Львівська ОВА повідомляє, що розгляд звернення триває до 10 робочих днів, а подача документів повинна здійснюватись не пізніше 5 робочих днів до запланованого виїзду.
Вінницька ОВА звертає увагу заявників на те, що лист про надання гуманітарної допомоги має бути зареєстрований у військовій частині не раніше ніж за місяць до запланованої дати виїзду водія, а заява має бути надіслана не пізніше ніж за п’ять діб до запланованої дати виїзду.
Висновки та рекомендації
Усе викладене свідчить про те, що наразі відсутнє чітке законодавче регулювання порядку прийняття рішень щодо виїзду за межі України військовозобов’язаних водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.
Це, на жаль, дає простір для зловживань, виникнення корупційних ризиків.
Це суттєво ускладнює життя організаціям, що займаються благодійною та волонтерською допомогою, які і досі, після року від початку повномасштабного вторгнення, не розуміють “правил гри”.
І це, звісно, зовсім не допомагає у протидії виїзду тих людей, які виїжджають, щоб уникнути мобілізації.
Немає і судової практики оскарження відмови чи термінів розгляду заяв, з якої можливо б було робити конкретні висновки про систему впровадження такого механізму.
З повагою,
Автори Филимонов Станіслав, Вірьовкіна Лілія
У разі необхідності індивідуальної консультації, звертайтесь на office@uny.org.ua
Не забувайте підписуватись у наш телеграм канал, там можна коментувати та задавати питання https://t.me/lawyer_for_NGOs
Підтримати проєкт можна на рахунок UA063052990000026008050287340
Отримувач ГО «Ти потрібен Україні», код за ЄДРПОУ 40112590
Приватбанк (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299),
Треба написати «благодійна допомога на статутну діяльність».
Фото для статті запозичено із сайту https://finance.ua.