В останній раз, коли проводили опитування в телеграм каналі https://t.me/lawyer_for_NGOs , більшість обрала саме цю тему для наступної статті.
У цьому матеріалі ми не будемо розмовляти про гуманітарну допомогу, бо не хочу поєднувати цю і так непросту тему із проблематикою митниці.
У цій статті ми кажемо лише про письмові договори.
Я та ти. Та ми з тобою.
Найпростіший варіант, який не має викликати питань, це коли:
- є «чистий вид» договору – тільки благодійна допомога у вигляді майна (коштів),
- 2 сторони: Благодійник та Бенефіціар.
У таких договорах може бути складність із підписантами договору та/або уповноваженими особами на отримання майна.
Щоб не було конфліктних ситуацій нагадую, що:
Стаття 242 Цивільного кодексу України (ЦКУ). Представництво за законом
«1. Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
2. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.
3. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.»
Стаття 244 ЦКУ. Представництво за довіреністю
«1. Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
2. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.
3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.»
І як би Вам не розповідав один член сім’ї, яка у них дружна сім’я, але, якщо йде мова про кошти та/або цінні речі, то краще передавати/надавати/перераховувати особисто дій особі, яка має їх отримати. Звісно, йде мова про дієздатних осіб.
На жаль, ситуації бувають різними, як кажуть у народі: «чужа сім’я –темрява» (правильно я переклала прислів’я? До речі шукаємо у команду філолога, хто буде вичитувати тексти, пишіть lilya.veryovkina@gmail.com )
При цьому не забувайте підписувати акти прийому – передачі благодійної допомоги, саме цей документ є первинним та його перевіряють податківці.
Почитайте ось це: Алгоритм щодо заповнення Акту приймання-передачі гуманітарної/благодійної допомоги. Як заповнювати та на що звернути увагу.
Я один, а їх багато
Буває, що у організації невизначена кількість бенефіціарів. Звісно, укладати із всіма договори сенсу немає. І взагалі договори не є первинними документами, тому про них «забувають».
Підписали акт прийому передачі благодійної допомоги та пожали один одному руки.
А потім Благодійник дізнається, що його благодійну допомогу вже виставили на олх чи продають на ринку. І взагалі Бенефіціар виявляється і не дуже вже «потерпілою особою».
І що робити?
Моя порада: оформляєте публічний договір/оферту для бенефіціарів та розміщуєте на сайті.
Вказуйте, що при підписанні заяви про потреби/заповненні гугл форми чи телефонного звернення до Благодійника за допомогою особа вважається такою, що автоматично погодилась на умови цього договору.
При спілкуванні вказуйте особі на це.
А в зобов’язаннях Бенефіціара прописуйте усе, що Вас хвилює.
А якщо немає такого публічного договору/оферти?
Тоді відкривайте Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 5 липня 2012 року № 5073-VI (надалі ЗУ № 5073) та читайте. Там багато норм, які допомагають захистити права Благодійника.
Можна ці норми просто виписати у акти прийому передачі благодійної допомоги, щоб Бенефіціар їх бачив.
Можна розмістити на сайті як витяг із нормативно правового акту.
А якщо і цього немає, то все одно правда на боці Благодійника, тут не важливо, чи знає законодавство України Бенефіціар чи ні.
Можна звертатись до правоохороних органів та/або самостійно вилучати благодійну допомогу у Бенефіціара та/або вимагати звітності щодо неї та/або здійснювати інші дії, передбачені нпа України.
Я хочу допомогти, але не сам, а чужими руками
Ось тут вже починається цікаве.
Йде мова про ті договори, де ми залучаємо якусь сторону, щоб саме ця сторона здійснила щодо бенефіціарів позитивну дію тощо.
Це може бути такі випадки:
Ситуація 1: ГО «Зайка» хоче орендувати для бенефіціарів – фізичних осіб житло, бо вони втратили власне, а коштів не мають.
Ситуація 2: БО «Бобер» хоче залучити незалежного юриста/адвоката надати юридичну допомогу бенефіціарам, які постраждали у війні.
Ситуація 3: ГС «Котик» хоче дати у користування бенефіціару холодильник, але це не його власність, а фізичної особи – члена спілки, який не хоче напряму надавати бенефіціару цю річ, бо має їхати за кордон та не хоче слідкувати за збереженням майна.
Тут Ви маєте зрозуміти, що це вже починаються «змішані» види договорів.
Стаття 628 ЦКУ. Зміст договору
«2. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.»
Ситуація 1 – це договір оренди + договір благодійної допомоги.
Ситуація 2 – це договір надання послуги + договір благодійної допомоги
Ситуація 3 – це договір позички + договір благодійної допомоги.
І через це змішання виникають проблеми із розстановкою прав/обов’язків/відповідальності тощо.
При чому договори ці можуть бути 2-сторонніми, але в інтересах 3-ої сторони. Це коли про Бенефіціара згадують у договорі, але він не підписує договір (Стаття 636 ЦКУ. Договір на користь третьої особи).
А можуть такі договори бути 3-сторонніми, коли Бенефіціар є стороною та підписує договір.
Стаття 626 ЦКУ. Поняття та види договору
«4. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.»
І тут до мене часто питання, що краще 2- чи 3-сторонній укласти.
Плюси 3-стороннього:
- Можна чітко відокремити права/обов’язки/відповідальність Бенефіціара,
- Моральне вплив на Бенефіціара – він підписує договір та читає умови, виникає побоювання щодо відповідальності.
Мінуси 3-стороннього:
- Складно фізично укласти із бенефіціарами, коли їх невизначене коло,
- Складно змінити Бенефіціара на іншого, наприклад, якщо людина вже звільнила приміщення, яке їй надавала організація Благодійник.
Тому чи 2-сторонній чи 3-сторонній – це вже Ваш вибір, і краще конкретний випадок обговорювати індивідуально.
У залежності що саме Ви обираєте, то треба враховувати при розстановці прав/обов’язків/відповідальності сторін.
Наприклад, 1 ситуація.
Якщо це 3-сторонній договір, то буде мати місце наступна картина:
Власник приміщення – Орендодавець (здає приміщення у оренду),
ГО «Зайка» – Благодійник (надає благодійну допомогу у вигляді безоплатного користування приміщення) та Орендар (знімає приміщення, платить оренду та, можливо, комунальні платежі в інтересах 3 сторони),
Котикова Марія Павлівна із дітьми – Бенефіціар (можливо, сплачує комунальні платежі, а також несе відповідальність за збереженням майна)
Тобто на 3 сторін треба розподілити 4 ролі по 2 видам договору: Благодійник – Бенефіціар та Орендодавець та Орендар.
Тому виходить, що 1 сторона має 2 ролі – ГО «Зайка».
І відповідно потім ми дивимось права/обов’язки/відповідальність цих 2 видів договорів відповідно до ЦКУ та ЗУ № 5073.
Якщо сторін та підписантів договору дві, то просто вказується, що бенефіціар – це третя особа, в інтересах якої здійснюється договір. У такому випадку можна не вказувати персональні дані фізичної особи/осіб – бенефіціарів, а можна додати у вигляді додатку до договору «Реєстр» тощо.
Часто із змішаними видами договорів помилки йдуть саме на етапі, коли треба розставити правильно ролі сторін, а потім через це помилки переходять у права/обов’язки/відповідальності.
Ще момент – правильно назвати договір. Такі договори коректно називати не «Договір оренди», а «ДОГОВІР НАДАННЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ У ФОРМІ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОВИМ ПРИМІЩЕННЯМ» (Стаття 5 ЗУ № 5073. «Види благодійної діяльності»)
Але, звісно, нюансів багато. Я згадала головні. Якщо цікаво, то залишайте у телеграмі прохання ще повернутись до цієї теми, можливо, на конкретному Вашому прикладі (звісно, без персональних даних).
З повагою, автор статті
Вірьовкіна Лілія
У разі необхідності індивідуальної консультації, звертайтесь office@uny.org.ua lilya.veryovkina@gmail.com Відстоювати інтереси та права в суді чи у адміністративному порядку – це наше право.
Не забувайте підписатись на наш телеграм канал, там можна коментувати та задавати питання https://t.me/lawyer_for_NGOs
Підтримати проєкт можна на рахунок UA063052990000026008050287340
Отримувач ГО «Ти потрібен Україні», код за ЄДРПОУ 40112590
Приватбанк (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299),
Треба написати «благодійна допомога на статутну діяльність».