Нові виклики при укладанні договору неприбутковою організацією: курсова різниця, підписи однієї людини з обох сторін договору, форс мажор

 

Про договори доведеться писати часто та під різним кутом зору. Це одна з галузей, яка для громадського сектору є складною. 

 

Ми вже з Вами спробували дещо вивчити цю тематику: 5 помилок при укладанні та зберіганні договорів громадською та благодійною організацією

 

Але це і капля у морі проблем, тому підемо далі. Ви зі мною?

 

Курсова різниця у договорах 

 

Неприбутковий сектор не так часто, як бізнес, стикається із цим терміном, тому виникають марні побоювання.

 

Наказ Міністерства фінансів України N 193 від 10.08.2000 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів» (надалі Наказ Мінфіну № 193)

«Курсова різниця – різниця між  оцінками  однакової  кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.»

 

Якщо грубо, то курсова різниця — це коли договір підписаний на 20 000 грн (із врахуванням курсової різниця), а акт «закривається» на 30 000 грн. При чому в сам договір ми не вносимо зміни. 

 

На жаль, курсова різниця при наявності інфляції офіційного курсу валюти може суттєво збільшити суму до сплати.

 

У Наказі Мінфіну № 193 описано, як рахувати та звітувати за курсовою різницею. Це буде цікаво тим, хто хоче зрозуміти хоча б «ази бухгалтерії». 

 

Курсова різниця прив’язується ЛИШЕ до офіційного курсу валют, затвердженим НБУ.

 

Наказ Мінфіну № 193:

«Валютний курс – установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.»

 

Зверніть увагу, бо курс на чорному ринку та/або у приватних банках дуже сильно та швидко змінюється. І часто недобросовісні виконавці/постачальники посилаються на ці неофіційні курси, щоб отримати більше. 

 

НЕ всі операції можуть містити курсову різницю. Тут має бути прив’язка до так званих «операцій в іноземній валюті за монетарними статтями»  Ця стаття для початківців, це дуже грубе пояснення, спрощене.

 

Наказ Мінфіну № 193: 

«Операція в іноземній валюті – господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує  розрахунків  в іноземній валюті.» 

«Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти,  а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.»

 

Давайте подумайте, які саме операції можуть бути визначені у валюті:

  1. де складовою є матеріали/складові, яке закуповуються за кордоном;
  2. послуги/роботи, які надають нерезиденти на території України.

 

Курсова різниця застосовується НЕ щодо усього бюджету, а лише до конкретної графи бюджету. 

 

У мене був кейс, де було необхідно провести ремонтні роботи авто, яке належало організації. 

 

Підписали сторони договір десь на 30 тис та вказали курсову різницю. Прийшло час підписувати акт, а  фірма по ремонту порахувала по акту аж до 300 тис. 

 

Прийшла до мене Організація та питає: «А звідки тут така ціна в акті?» 

 

Фірма по ремонту авто при цьому відповідає у переписці: «Ось ціна на такі деталі збільшилась, ми порахували курсову».

 

Дивлюсь я акт, а там курсова вписана внизу, як графа ПДВ, на всю суму договору. 

 

Я прошу убрати курсову з тих граф, які не залежать від курсової різниці, наприклад, послуги щодо миття авто тощо. І зразу ціна зменшується до умовних 31-33 тис грн.

 

Якщо весь матеріал українського походження, то я категорично проти того, щоб на нього ставили курсову різницю. Наприклад, вирощування грибів – де тут «валютна складова»? Я не бачу. Звісно, можна сперечатись, але тоді інша сторона Вам має доказати, а не Ви шукати «зариту собаку» в актах. 

 

Щодо послуг –я наполягаю на тому, щоб курсову різницю ставили лише на тих послугах, які замовляються у нерезидентів. У іншому випадку, я не розумію, про яку курсову може йти, наприклад, при наданні громадянином України на території України інформативних послуг. Як вплинула інфляція офіційного курсу валюти на цю особу? Я не розумію. 

 

Договір підписаний однією людиною з обох боків

 

Тут треба розмежовувати «підписання» та «прийняття рішення щодо укладання договору». 

 

У першому – просто «ваша рука». У іншому – «ваша одноосібна воля».

 

Наприклад, ситуації.

 

1)Керівник організації відповідно до рішення Загальних зборів підписує трудовий договір сам із собою – з одного боку як Голова Правління (статутна безоплатна посада), а з іншого як Директор Виконавчий (штатна посада оплачувана). 

 

2)Загальні збори шляхом якоїсь процедури, може тендерної, обрали ФОП керівника організації, щоб він, наприклад, надав освітні послуги у рамках проєкту. 

Ці послуги не перетинаються з статутними повноваженнями. І не вважаються «розподілом доходів», яке тягне позбавлення статусу неприбутковості (про це окремо поговоримо у наступних статтях).

І ось Загальні збори уповноважують цього керівника підписати від імені організації договір сам із собою вже як з виконавцем.

 

Стаття 23. Конфлікт інтересів Закон України  “Про благодійну діяльність та благодійні організації” (я думаю, можна застосовувати і до громадських організацій).

 

“Член органу управління благодійної організації не бере участі у прийнятті рішень стосовно:

1) договорів або інших правочинів між благодійною організацією та цим членом органу управління або пов’язаною з ним особою”.

 

У прикладах йдеться НЕ про прийняття рішення (його приймали Загальні збори), а лише про підписання, тому тут нема конфлікту інтересів. 

 

Як можна себе підстрахувати та хто може підписатись?

 

1) Підписант по ЄДР (це може бути навіть бухгалтер, якщо Ви його вказали Підписантом).

2) будь хто із членів Правління чи іншого керівного органу, який уповноважений рішенням колегіального органу.

 

Приклад№1: є такі органи Загальні збори — Правління — Голова Правління.

 

Загальні збори та/або Правління приймають рішення щодо прийняття на штатну посаду Голову Правління та своїм рішенням надають право одному члену з Правління підписувати договори з Головою.

 

Підписи: член Правління від імені організації з одного боку та найманий працівник Голова Правління/Директор Виконавчий – з іншого боку. 

 

Приклад№2: є лише Загальні збори — Голова Організації.

 

Загальні збори приймають рішення щодо Голови та своїм рішенням надають право одному члену із Загальних зборів підписувати договори з Головою.

 

Підписи: член Загальних зборів (вищого керівного органу) від імені організації з одного боку та найманий працівник Голова /Директор Виконавчий – з іншого боку. 

 

А якщо вже підписали, то що робити?

 

Доказати, що не відбулось конфлікту інтересів. Це можна пояснити на рівні внутрішнього документа Організації (у протоколі, рішенні, навіть у самому договорі тощо). Підписи Голови з обох боків був зроблений не тому, що він так захотів, а тому, що Загальні збори та/або Правління своїм рішенням його уповноважили. І що відповідне рішення приймали колегіально.

 

Форс мажори 

 

Вже зустрічала декілька ситуацій. Організації після 24.02.2022 року підписували договори, а потім виконавець «відморожувався», бо ж воєнний стан, форс мажор.

 

Деякі юристи, щоб уникнути цього,  радять наразі взагалі не вказувати у договорі розділ про форс мажор. Я вважаю, що це не правильно, бо за відсутності врегулювання у договорі ця частина правовідносин має регулюватись до загальних вимог законодавства України.

 

Тому поки я придумала ось такий абзац, який я додаю у договори замість звичних абзаців про форс мажор.

«Сторони усвідомлюють, що на час підписання Договору діє воєнний стан, який є форс мажорною обставиною, що підтверджується офіційним листом Торгово -промисловою палатою України. Сторони, підписуючи цей Договір, усвідомлюють ризики,  але гарантують виконання умов Договору у повному обсязі у встановлені Договором терміни, без використання права на пом’якшення умов даного Договору за рахунок форс мажорних обставин.»

 

Хтось з юристів подумає: «Нащо ти безоплатно ділитись своїми напрацюваннями, краще продавати!».

 

Я вірю, що якщо комусь допоможе така інформація, то ця людина/організація не забуде нас підтримати! Благодійна допомога на рахунок організації найкращий спосіб заохотити нас і надалі розповідати про тонкощі та нюанси. А Ви ж хочете, щоб ми ділились і далі подібними напрацюваннями? 

 

recomendВисновки та рекомендації

 

Курсова різниця – це про матеріали та/або послуги «за кордону», це про національний курс валюти НБУ.

 

Підписи з обох сторін договору однією особою – це нормально, якщо рішення приймається  на різному рівні. З боку організації має прийматись на рівні колегіального органу.

 

Форс -мажор – це закріплене законодавством України право сторін не виконувати зобов’язання вчасно та якісно. Краще із іншою стороною ще «на березі» домовлятись, що Ви не будете один проти одного використовувати ці «можливості» воєнного стану. 

 

 

 

avtor 1

З повагою, автор матеріалу Вірьовкіна Лілія

У разі необхідності індивідуальної консультації, звертайтесь на office@uny.org.ua 

Не забувайте підписуватись у наш телеграм канал, там можна коментувати та задавати питання https://t.me/lawyer_for_NGOs 

 

 

donat

Підтримати проєкт можна на рахунок UA063052990000026008050287340

Отримувач ГО «Ти потрібен Україні», код за ЄДРПОУ 40112590 

Приватбанк (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299), 

Треба написати «благодійна допомога на статутну діяльність».