Із початком повномасштабної війни в Україні ще більше пришвидшились приведення законодавства України до вимог Європейського союзу.
А для західного цивілізованого світу, в першу чергу США, авторські права та право інтелектуальності власності є одним із фундаментальних прав, про які так часто знімають голлівудські фільми, про які пишуть в ЗМІ, де є гучні багатомільйонні судові справи та величезні за обсягом санкції за порушення.
Для цих країн – наявність авторського права та його непорушність – це гарантування дієвості захисту індивідуальної власності в принципі, а значить гарантування реальності втілення в життя «американської мрії».
Я б сказала більше, «американська мрія», як слоган, тримається на таких китах, як захист права власності та права інтелектуальної власності.
Закрутила? Повертаємось до України…
Україна має приймати ці правила гри. І тому, не зважаючи на воєнні дії, 01.12.2022 року був прийнятий Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав» від 1 грудня 2022 року № 2803-IX. І я особисто думаю, що це не останні посилення даного виду права.
Громадські та благодійні організації, громадські спілки та інші неприбуткові організації часто звертаються до різного роду тренерів/лекторів/коучів/авторів для проведення заходів або для створення різного роду письмових матеріалів (аналітики, методичних посібників тощо).
Загалом із цим немає питань. Більшість із таких спеціалістів навіть не читають договори, цікавляться лише вимогами до письмових матеріалів чи узгодженням плану виступу. Але життя бентежне. Не всі автори підписують договір без власних окремих вимог. Це треба пам’ятати.
Ми поговоримо про складних виконавців, з якими треба обережно підписувати договори.
Що каже закон?
Чи є різниця між термінами «право інтелектуальної власності» та «авторські права»?
Стаття 418 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) «Поняття права інтелектуальної власності»
«1.Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.»
Стаття 419 ЦКУ. «Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності»
«1.Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2.Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3.Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.»
Авторське право є частиною права інтелектуальної власності, яке визначається через об’єкти, щодо яких виникає.
Перелік таких об’єктів, які захищаються авторським право надано у статті ст. 433 ЦКУ. «Об’єкти авторського права», ст. 6 «Об’єкти авторського права» Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 1 грудня 2022 року № 2811-IX (надалі ЗУ № 2811) та ст. 434 ЦКУ. «Твори, які не є об’єктами авторського права».
Так, до об’єктів авторського права відносяться зокрема, виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори, бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності, інші твори.
Які права виникають у лектора/тренера на усні та письмові твори?
Стаття 437 ЦКУ. «Виникнення авторського права»
«1.Авторське право виникає у його автора в момент створення твору.»
Стаття 5 ЗУ № 2811. «Зміст і суб’єкти авторського права»
«1.Авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб’єктів авторського права.»
До особистих немайнових прав відповідно до ст. 11 ЗУ № 2811 належать:
1) право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо;
2) право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо автор твору бажає залишитися анонімом;
3) право обирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору;
4) право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора;
5) право надати назву твору або залишити його без назви;
6) право присвятити твір особі (особам), події або даті.
Відповідно до ст. 12 ЗУ № 2811 майновими правами є:
1) відтворення;
2) включення до складеного твору;
3) включення до іншого твору, крім складеного твору;
4) розповсюдження примірників твору;
5) імпорт примірників твору;
6) здавання в найм або в позичку примірників твору;
7) публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;
8) переклад;
9) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.
Цей перелік не є вичерпним.
Чи переходять немайнові права від лектора/тренера замовнику?
Стаття 11 ЗУ № 2811 «Особисті немайнові права автора»
«Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.»
Стаття 15 ЗУ № 2811. «Авторське право на твір, створений за замовленням»
«1.Особисті немайнові авторські права на твір, створений за замовленням, належать автору.»
Тобто такі права неможливо ніяк передати.
Чи переходять майнові права від лектора/тренера замовнику та в якому обсязі?
Стаття 12 ЗУ № 2811 «Майнові права інтелектуальної власності на твір»
2. Майнові права на твір, передбачені частиною першою цієї статті, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу).
Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб’єктом авторського права у межах набутих прав.»
Стаття 48 ЗУ № 2811 «Розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав»
«1.Розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав може здійснюватися на підставі:
1)трудового договору (контракту) – в частині умов щодо розподілу майнових прав на службовий твір або службове виконання, службову фонограму, службову відеограму;
2)договору про створення за замовленням і використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;
3)договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав;
4)ліцензійного договору на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;
5)публічної ліцензії на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;
6)іншого правочину щодо розпоряджання майновими правами на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав.»
Стаття 15 ЗУ № 2811. «Авторське право на твір, створений за замовленням»
«2.Майнові права на твір, створений за замовленням, переходять на користь замовника, якщо інше не передбачено договором замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на твір образотворчого мистецтва, створений за замовленням (крім твору, спеціально створеного як елемент комп’ютерної програми), належать його автору, якщо інше не встановлено договором або законом.
3.Якщо майнові права на твір переходять до замовника, автор має право на винагороду.
4.Замовник має право вносити зміни до твору, створеного за замовленням, супроводжувати його ілюстраціями, передмовами, післямовами тощо, якщо інше не передбачено договором замовлення.»
Як ми бачимо, законодавством України передбачено у загальному випадку передача повного обсягу майнових прав, ЯКЩО ІНШЕ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ДОГОВОРОМ ЗАМОВЛЕННЯ.
Тобто за умовчанням, якщо у договорі взагалі не буде розділу/пункту про авторські права на твори, то за загальними вимогами законодавства України такі майнові права передаються у повному обсязі.
Чи можна передати неповний обсяг майнових прав від лектора/тренера/автора замовнику?
Звісно, це допустимо, і законодавством України чітко вказано, що у такому випадку необхідно, щоб у договорі було передбачено такі нюанси.
На практиці, лише в одиничних випадках сторони йшли на таку узгодженість щодо поділу майнових прав, бо це доволі складна процедура, яка ніде в законодавстві України не прописана.
Особливістю майнових прав є те, що їх перелік НЕ є вичерпним, а значить розподілити те, що НЕ МАЄ ВИЗНАЧЕНОГО ПЕРЕЛІКУ, практично нереально без помилок.
Уявимо, що є коробка з іграшками та дві дитини. І Вам кажуть, що у коробці є такі іграшки за номерами: 1,2,3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 та додають фразу “Цей перелік не є вичерпним.”
Завданням є поділити іграшки між двох дітей, щоб задовольнити їх потреби та не образити, а значить максимально рівним способом. Але Ви не знаєте скільки всього в коробці іграшок. І ніхто не знає.
Ви можете сказати, щоб 9 іграшок віддали одній дитині, а інші – другій. А якщо у коробці тільки 9 іграшок?
Це питання йде вже на рівні філософії права. Доволі дискусійне питання.
Чи готові до таких справ українські суди – складне питання.
Ще ускладнює розподіл не тільки відсутність чіткого та визначеного переліку, а й те, що всі майнові права взаємодоповнюють та взаємозалежні один від одного, усі вони по суті синоніми один одного.
Ось види майнових прав, які закріплені в законодавстві України: 1) відтворення; 2) включення до складеного твору; 3) включення до іншого твору, крім складеного твору; 4) розповсюдження примірників твору; 5) імпорт примірників твору; 6) здавання в найм або в позичку примірників твору; 7) публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки; 8) переклад; 9) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.
Питання, як відмежувати вид 1 (відтворення) від 4 (розповсюдження) чи 5 (імпорт) чи 6 (здавання в найм/позичку) чи 7 (публічний показ тощо).
По суті це одне і те саме по функціоналу, але написано різними словами, бо кожен твір вимагає використання окремих слів.
Так, для відео краще використовувати слово “відтворення” чи “публічне демонстрування”, а ось для таблиці на роздаткових матеріалів краще використовувати слово “розповсюдження примірників” або “здавання у позичку примірників твору”.
І для юриста, який береться розділити ці види майнових прав, стає складна задача, яка йде вже на рівень 1) основи права, 2) основи філософії права, 3) основи філології української мови та термінології слів та інше.
Такі задачі можуть бути розв’язані на рівні суду, де суддя приймає рішення на основі законодавства України та власного переконання. При чому це буде суде не першої інстанції, а касаційної. Такі задачі можуть бути розв’язані десь на рівні експертного висновку.
Але точно це не рівень висновку пересічного юриста, що складає договір.
Звісно, юрист може розділити, що майнові права за номерами 1-3-5-7-9 переходять замовнику, а 2-4-6-8 залишаються у автора твору, а інші – перелік яких не визначений законодавством України – взагалі не поділяються.
Але таке рішення може успішно оскаржити як і інша сторона договору, так і будь яка 3тя сторона, зацікавлена у цьому питання.
Тому на практиці, майнові права не ділять та передають у повному обсязі від автора до засновника, а для того щоб унеможливити подальші суперечки в договорі вказують, що весь обсяг майнових прав переходить по акту наданих послуг, а замовник оплачує увесь обсяг майнових прав, при цьому автор не може звертатись за оплатою майнових прав поза межами даного договору.
А якщо все таки залишити якийсь обсяг майнових прав автору, то що буде?
Можна виділити наступні ризики:
1)Ви передали лише 1 вид майнових прав, але автоматично передаються усі майнові права, які написані тотожними словами (синоніми).
Тобто є крім 1 виду майнових прав, описаного в договорі, передаються “приховані” види, про які замовник дізнається вже після того, як порушить їх.
2)Якщо замовник залишив автору право на якесь майнове право, а потім замовник десь його використав, то він має сплачувати автору твору за таке використання твору.
Наприклад, замовник залишив право автору – “6) здавання в найм або в позичку примірників твору.”
Замовник подумав, що ніде не буде використовувати такий вид, але потім десь на заході він дав представникам органів місцевого самоврядування примірник методичного посібника, який розробляв автор.
Із цим примірником представник ОМС був зафіксований на відео на заході, поки він ознайомлювався із текстом методичного посібника. А потім цей представник ОМС подякував за захід та пішов, залишивши на столі примірник. Він його собі не взяв, він тільки ознайомився із ним.
А це є “позичкою” – безоплатним користуванням.
На наступний день замовник отримує від автора методичного посібника позов в суд про захист авторських прав, де було вказано, що замовник порушив право “6) здавання в найм або в позичку примірників твору”. А значить замовник має сплатити суму штрафу та оплатити це користування, по суті роялті (плата за користування твору).
І починається суд, доволі складний та доволі гучний, бо авторські права – це одне із тих видів прав, відповідальність щодо яких наразі починає посилюватись. Це одне із сильніших прав, яке “сповідує” західний цивілізований світ та тим паче США. Це для нас дивитись фільми чи читати щось безоплатно – норма, для іншого цивілізованого світу – це дикунство.
Тому процес буде 100% гучним та прецедентним.
У цьому випадку міжнародні донори замовника – громадської чи благодійної організації – стануть 100% на сторону автора твору (це питання навіть не обговорюється), а значить замовник може зразу втратити грантову підтримку та будь яке спілкування з донорами.
А крім цього треба буде знайти кошти на оплату адвоката, кошти на оплату штрафу, а також сплатити за користування твору. І ці кошти не можна буде сплатити із коштів грантів.
Значить весь тягар відповідальності та майнових витрат впаде на керівних осіб організації замовника. А це доволі великі суми, бо знайти хорошого адвоката по авторським права в Україні не так просто.
У такому випадку організація навряд зможе вижити та продовжити роботу. Після таких судів міжнародні донори мають відмовитись від організації, як від такої, що має не доброчесну репутацію. Організація може втратити код SAM та інші види реєстрації, як отримувач грантів від міжнародних донорів.
По суті – це крах замовника.
Висновки та рекомендації
Право інтелектуальної власності, і його частина авторське право, це дуже цікава галузь права.
Цікава та не вивчена з точки зору практичного застосування неприбутковими організаціями.
Так, я не знайшла жодної практичної статті з цієї теми.
А проблемних кейсів вже багато.
Є багато таких лекторів/тренерів/авторів, які починають розмову з того, що хочуть шматок майнових прав.
І добре, якщо в організації є юрист, який попередить керівника організації, що краще в це не гратись, не ділити цей пиріг, бо процес занадто складний.
І це добре, коли юрист визнає, що не є компетентним у цьому питання, щоб ризикувати та пробувати ділити майнові права між засновником та автором, без відповідної практики роботи в галузі права інтелектуальної власності.
Так, я визнала це та відмовилась від цього процесу, коли один із організацій звернулась допомогти їм у цій справі, бо так хоче їх лектор. Я пояснила ризики та нюанси, які можуть супроводжувати такий поділ.
Ця стаття – спроба попередити, що не так все просто, і треба бути уважним. Краще домовлятись про передачу майнових прав у повному обсязі (якщо, звісно, у Вас немає хорошо друга – адвоката цієї галузі та пару років на суди).
Із іншого боку я рада, що Україна робить кожен день, незважаючи повномасштабну війну, якійсь маленькі кроки, деякі з яких ми навіть не усвідомлюємо, у напрямку реформування законодавства України, в тому числі посилення прав власності та прав інтелектуальної власності осіб.
З повагою, автор статті, Вірьовкіна Лілія.
Допомагає шукати матеріали по цій темі юрист волонтер Мельник Руслан.
У разі необхідності індивідуальної консультації, звертайтесь office@uny.org.ua lilya.veryovkina@gmail.com Відстоювати інтереси та права в суді чи у адміністративному порядку – це наше право.
Не забувайте підписатись на наш телеграм канал, там можна коментувати та задавати питання https://t.me/lawyer_for_NGOs
Підтримати проєкт можна на рахунок UA063052990000026008050287340
Отримувач ГО «Ти потрібен Україні», код за ЄДРПОУ 40112590
Приватбанк (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299),
Треба написати «благодійна допомога на статутну діяльність».