Написати листа до державного органу чи органу місцевого самоврядування – що може бути легше?
Але відмов багато, і це значить, що ми з Вами і досі не вміємо використовувати дієві механізми.
Перша задача – визнати те, що листування з органами публічної влади – це доволі відповідальний процес, тому не можна, щоб подібні листи готувала особа, яка не знає вимог законодавства України щодо цього.
Давайте згадаємо головні помилки, які ми з Вами допускаємо при листуванні.
Помилка 1 – подавати лист не від того суб’єкту подання
У статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (надалі ЗУ № 393), передбачено:
“Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.”
Як бачимо, громадські та благодійні організації, громадські спілки та інші неприбуткові юридичні особи не можуть використати таку форму, як звернення громадян, якщо вони планують звернутися із заявою саме від імені юридичної особи (на бланку юридичної особи та з печаткою).
При цьому громадяни України, які представляють інтереси конкретних юридичних осіб, мають право подати звернення громадян, як фізичні особи, але у самому листуванні описати те, що вони уповноважені діяти в інтересах юридичної особи.
Наприклад, Марія – бухгалтер юридичної особи ГО “Котики” при спілкуванні із конкретною посадовою особою державного органу в інтересах ГО “Котики” відчула щодо себе хамство посадовця. Останній не хотів приймати документи ГО “Котики” та грубо образив Марію, через що ГО “Котики” не змогли здійснити своєчасно статутну діяльність.
Звісно, Марія має право подати скаргу у формі звернення громадян, у якому вона описує цю ситуацію, порушення її прав та завдану їй моральну шкоду щодо себе – фізичної особи, а також шкоду, завдану посадовою особою щодо ГО “Котики”.
У такому випадку Марія має у листуванні пояснити на підставі чого вона представляє інтереси ГО “Котики” (нотаріальна довіреність, посадова інструкція та/або трудовий договір, запис у ЄДР, довіреність від ГО “Котики” тощо). У такому випадку Марія пише лист НЕ на бланку організації, і підписує його сама, БЕЗ печатки організації.
На жаль, якщо Марія спробує написати скаргу на бланку організації від імені юридичної особи за підписом керівника організації і подати її саме як звернення громадян на підставі дії ЗУ № 393, то може отримати відмову, що суб’єкт подання не відповідає вимогам вказаного закону. Практика така є.
Помилка 2 – скаржитись або просити вчинити певні дії у запиті на публічну інформацію
У статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (надалі ЗУ № 2939) щодо суб’єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації зазначено:
“Запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень”.
Значить суб’єкт подання нам підходить. Йдемо далі.
Стаття 19 ЗУ № 2939 визначає:
“Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.”
Запит на отримання доступу до публічної інформації подаємо у випадках, коли розпорядник даних вже володіє потрібною нам інформацією, і підготовка відповіді не потребує жодних додаткових дій для його розгляду.
Ми не можемо подати запит на отримання публічної інформації, де ми просимо відповідний орган підготувати нам цю інформацію, систематизувати її та/або роз’яснити щось.
У запиті на отриманні інформації ми не можемо прохати вчинити ті чи інші дії, допомогти у реалізації своїх певних прав.
Запит на отримання публічної інформації – це про “дайте нам інформацію, яка у вас вже є”.
Саме тому є різниця у термінах відповіді.
Відповідно до ст. 20 ЗУ № 2939:
“Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.”
Помилка 3 – забувати про інші механізми спілкування з органами публічної влади
Чомусь навіть для деяких юристів є складність мислити ширше, виходити за рамки “звернень громадян” та “запиту на отримання публічної інформації”.
Наприклад, є такі цікаві форми, як:
1) Запити та звернення народних та місцевих депутатів:
Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-XII
Стаття 15 закріпила право народного депутата України на депутатський запит, розгляд якого здійснюється у п’ятнадцятиденний строк, а стаття 16 – право народного депутата України на депутатське звернення, де відповідь надається протягом 10 днів з дня його одержання.
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV
Стаття 13 містить положення про депутатське звернення та зобов’язання у десятиденний строк розглянути порушене депутатом питання та надати відповідь.
2) Адвокатські запити:
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI
Стаття 24 закріпила право на адвокатський запит, строк розгляду якого не може перевищувати п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
3) Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації
Вимоги до звернення платника податків на отримання ІПК закріплено статтею 52 Податкового кодексу України.
Підпункт 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 ПКУ закріплює:
“112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено”
Підпункт 129.9.2 пункту 129.9 статті 129 ПКУ:
“129.9.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;”
4) Запит журналіста
Стаття 171 Кримінального кодексу України. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
- Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності –
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.»
Як бачимо, процедура складання та подачі запитів журналіста не має чіткого законодавчого регулювання, але санкції за порушення та відмову у відповіді прописані навіть у Кримінальному кодексу України.
Висновки та рекомендації
Ви, як юридична особа, не можете скористатись таким механізмом, як звернення громадян. Може Вам і дадуть відповідь, але є велика ймовірність, що буде відмова у наданні відповіді, бо суб’єкт подання не відповідає вимогам відповідного закону України.
Запит на отримання публічної інформації ми подаємо тільки тоді, коли нам треба отримати вже готову інформацію, яка вже існує в природі.
Не забувайте, що у Вас є і інші шляхи отримання необхідної інформації, серед яких: запити і звернення народного депутата України та/або депутата місцевої ради, адвокатський запит, звернення про отримання індивідуальної податкової консультації, запит журналіста.
З повагою, автор статті
Вірьовкіна Лілія
У разі необхідності індивідуальної консультації, звертайтесь office@uny.org.ua lilya.veryovkina@gmail.com Відстоювати інтереси та права в суді чи у адміністративному порядку – це наше право.
Не забувайте підписатись на наш телеграм канал, там можна коментувати та задавати питання https://t.me/lawyer_for_NGOs
Підтримати проєкт можна на рахунок UA063052990000026008050287340
Отримувач ГО «Ти потрібен Україні», код за ЄДРПОУ 40112590
Приватбанк (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299),
Треба написати «благодійна допомога на статутну діяльність».